Заклад дошкільної освіти №4«Вишенька» Старокостянтинівської територіальної громади 
Поетично-музична композиція
ВЕД 1: Що то, діти, за країна – неба синього блакить,
На ланах у серпні жито стиглим золотом блищить?
ВЕД 2: У якій, скажіть, країні клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії, негаразди всіх стихій?
ВЕД 1: У якій іще країні земля родить так охоче?
Наче пісня солов’їна – мова ніжна і співоча?
ВЕД 2: Гори є і полонини, є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна невимовної краси!
ВЕД 1: Люди мудрі, працьовиті у країні тій живуть
На чуже не зазіхають і свого не віддадуть.
ВЕД 2: Гордо, голосно, дитино, ти назви ім’я країни
У якій разом із нами народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином і, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу, розбудовувать державу.
ВЕД 1: Отже, зветься ця країна, незалежна і єдина – Наша ненька –
ДІТИ: Україна!
1: Вишита колоссям і калиною, вигойдана співом солов’я,
Звешся величаво – Україною, земле зачарована моя!
2: Нині свято нашого народу, свято України, її роду!
Ще пройти доріг нам слід багато…Свято майбуття, надії свято.
ПІСНЯ «УКРАЇНСЬКИЙ КОЗАЧОК»
муз. В. Коваленко-Степечевої
3: Рідна моя Україно! Земле люба і єдина,
Тут Тарасові стежки, солов’їнії пісні.
Тут калина і верба, тут і радість, і журба,
Ніжне материнське слово і така чудова мова.
4: Ніби птаха легкокрила, волелюбна і щаслива,
Краю ніжний і святий, я люблю тебе, ти – мій!
ВЕД 2: Україно величава! Ти для нас – єдиний дім. Тобі – 23, ти – держава,
ДІТИ : Розквітай на радість всім!
ТАНОК «КАРУСЕЛЬ» («У нашій Україні»)
муз. Н.Май
ВЕД 1: Непроста історія країни, батьківщини нашої – України.
ВЕД 2: А що таке, діти, Батьківщина?
5: Це під віконцем калина, тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі.
6: Дужі руки у тата, під тополями хата,
Під вербою криниця, в чистім полі пшениця.
7: Україно, земле рідна, земле сонячна і хлібна, ти навік у нас одна.
8: Ти, як мати, найрідніша, ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша – наша отча сторона.
ВЕД 1: Так, діти, Батьківщина – це наш рідний край,
це наша дорога і мила Вітчизна,
це земля, де ми народились і вперше побачили, пізнали світ.
ВЕД 2: Де почули колискову пісню, рідну мову,
де відчули турботу і ласку.
ВЕД 1: Кожна людина любить свою Батьківщину,
робить усе для процвітання рідної держави,
для її слави, свободи і незалежності.
ВЕД 2: 24 серпня 1991 року Верховна Рада урочисто проголосила Акт Незалежності та про створення самостійної держави – України. І від кожного з нас залежить її краще майбутнє.
ВЕД 1:
— Україна – наша рідна країна, це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Древня легенда розповідає, що на світанку нашої Землі Бог оглядав творіння рук своїх, і, притомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами, була багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив Він зі своїми супутниками – всюди їх зустрічали хлібом і сіллю. Так сподобалася Богові та місцевість, що Він став часто навідуватися зі словами:
— Рушаймо у край!
— Кажуть, що з того часу і пішла назва нашої держави – Україна.
— Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша Батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, вона мужньо пережила найважчі випробування і не скорилась. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.
9: Всі ми хочемо жити у мирі,
щоб здіймались у вись журавлі
І дитячі хай посмішки щирі
завжди сяють на нашій землі!
10: Щоб не сліз не було, ані болю,
щоб не чути нещадних гармат,
Щоб на нашу не випало долю
ні страждань, ні воєнних утрат.
11: Щоб нас сонечко вранці будило,
заколисували солов’ї,
Щоб зростали ми в мирі щасливо
і для нас гомоніли гаї.
ПІСНЯ « ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ»
муз. Н.Іванюк
ВЕД 1:
— Наша рідна Україна, наша Батьківщина має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції та неповторні державні символи. Про них послухайте казку.
— Давним-давно жила одна жінка і було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя. Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір. Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому корону з трьома промінчиками.
— За корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я –Тризуб.
— Середньому сину мати в дорогу подарувала синьо-жовтий одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір і дали йому ім’я – Прапор.
— А там, де був молодший син, звучала дзвінкоголоса пісня, бо мати подарувала сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн. З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір. Ви, напевно здогадались, діти, що матір – це наша рідна Україна.
( Показує символи)
— Золотий тризуб – символ влади .В ньому відображена триєдність життя: батько, мати, дитина, які символізують силу, мудрість і любов.
— Синьо-Жовтий прапор: жовтий колір – колір хліба, життя і сонця; блакитний – колір неба, води і миру.
— Національний гімн – святкова пісня «Ще не вмерла України» на слова нашого земляка Павла Чубинського, а музику написав композитор Михайло Вербицький.
Трьома промінчиками. Коли звучить «Гімн», усі співають стоячи, тримаючи руку на серці.
«ГІМН»
муз. М.Вербицького, сл. П.Чубинського
ВЕД 2: Україна – золота, чарівна сторона. Земле, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть. Слова, що йдуть від серця, найщиріші та найтепліші. Тож давайте складемо колективного вірша про Україну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви будете добирати останнє слово рядка.
Ось небо блакитне і сонце в зеніті! Моя Україна найкраща…( у світі).
Моя Україна – це ліс і озерця, безмежні степи і чарівні…( джерельця).
Красиві пейзажі і гори високі, маленькі струмочки і ріки…(глибокі)
Міста старовинні і замки прекрасні, великі будови і дуже…(сучасні).
Сади чарівні, мальовничії села, моя Україна – це пісня…(весела).
Це щира, багата, як світ, її мова, крилата, така мелодійна…(чудова).
ЇЇ обереги – верба і калина, найкраща у світі – моя…(Україна).
Вітчизна моя, дорога Україна, для кожного з нас ти у світі…(єдина)
ВЕД 1: Діти, я принесла вам щось дуже гарне, вишите моєю мамою. Як ви гадаєте, що це?
ДІТИ: Рушник.
ВЕД 1: Так, це рушник. Що на ньому вишите?
ДІТИ: Квіти, що ростуть на нашій землі.
ВЕД 1: Назвіть квіти, що ростуть у нашому крах, а я поясню, що ця квітка символізує.
ДІТИ: Чорнобривці
ВЕД 1: Чорнобривці символізують дитинство, рідну оселю.
ДІТИ: Барвінок.
ВЕД 1: Це вірність, вірна любов, пам’ять.
ДІТИ: Волошки.
ВЕД 1: Волошки символізують красу, здоров’я, силу.
ДІТИ: Мак.
ВЕД 1: Це дівоча врода, щирість.
ДІТИ: Чебрець.
ВЕД 1: Чебрець символізує рідний край.
ВЕД 2: Молодці, діти, знаєте, які квіти ростуть на нашій землі. Знаєте, що земля наша зветься Україною. То ми з вами хто?
ДІТИ: Українці.
12: Я – син України, з козацького роду.
13: І я українкою змалку зовуся. І цим я пишаюся й щиро горджуся.
14: Всі ми – дути українські, хлопчики й дівчатка,
Хоч іще не дуже сильні, та душа завзята.
ВЕД 2: Так, ми українці. А чи знаєте ви, які риси характеру притаманні українцям? Пропоную стати у коло, передавати ось цей віночок з рук у руки і називати риси наших співвітчизників.
ГРА «ЯКІ МИ?»
ДІТИ: (добрі, розумні, привітні, щирі, веселі, культурні, виховані, усміхнені, сильні, дужі, завзяті, працьовиті, співучі, щедрі, гостинні, чепурні,).
ВЕД 1: Хочу перевірити чи знаєте ви, діти, чим багата наша країна. Я буду промовляти слова і, якщо назване є в Україні, ви плескаєте в долоні, а якщо немає — тупочете ногами. ( річки, гори, моря, пшеничні поля, океан, ліси, пустеля, міста, села, джунглі, квіти, родючий грунт).
ВЕД 2: У кожного народу є свої страви, є вони і в українців. А ви знаєте, які?
ГРА «ЛОЖКУ ПЕРЕДАЙ – СТРАВУ УКРАЇНСЬКУ НАЗИВАЙ»
ДІТИ: «Українські ми малята, будемо страви називати» (борщ, вареники, пампушки, галушки, сало, гречаники, капусняк, куліш, голубці)
ВЕД 1: Малята, а чи можна за ім’ям дізнатися, українці ви чи ні?
ДІТИ: Можна.
ВЕД 1: Так, українські імена відрізняються від імен людей інших країн. Наприклад, в Америці хлопчика називають Джон, в Росії – Ваня, а в Україні – Іванко. А ви знаєте, якими іменами називають дітей в Україні?
ГРА «НАЗВИ ІМ’Я» (з м’ячем)
Жан-Іван, Майкл — Михайло, Ніколя – Микола, Пітер – Петро, Ханна –Ганна, Стів – Степан, Джон – Іван, Хелен – Олена, Анна – Ганна, Аксінья – Оксана, П’єр – Петро.
ВЕД 2: Сьогодні, діти, ми говорили про нашу країну, про нашу рідну Україну.
Кожен з нас бажає нашій країні миру, процвітання, добробуту.
Покладіть праву долоньку до серця, відчуйте, що воно говорить?
15: Я все люблю в своїм краю: криницю, звідки воду п’ю,
Та повні гомону ліси, та дзвони срібної роси.
16: Я все люблю в своїм краю: ось під веселкою стою,
Ось дощ веселий напоїв тужавий колос рідних нив.
17: Я все люблю в своїм краю: найбільше – матінку свою,
І ще ласкаву, радісну, єдину…
Люблю, як сонце, Батьківщину.
18: Люблю тебе я, мила Україно!
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на відмінно,
щоб мною ти пишатися могла.
19: Люблю твої ліси, струмки, джерельця і все – усе, що є в моїм краю!
Тепло долонь, і розуму, і серця я Україні милій віддаю!
ВЕД 1: У нас сьогодні гарне світо – 23 роки країні нашій,
— Незалежній, новій, вільній, мальовничій Україні!
— Незалежність країни дає можливість кожному із нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ви, діти, — майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, поважайте свій народ і його мелодійну мову, бережіть волю і незалежність України. Шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими.
ВЕД 2: Хай з кожним днем міцніє Україна, своє коріння, діти, бережіть.
Нехай у серці кожної дитини про Україну пісня зазвучить.
ТАНЦЮВАЛЬНЯ КОМПОЗИЦІЯ «МОЯ УКРАЇНА»
муз. Ніколо Петраша (у виконанні Н.Бучинської)
20: Живи, Україно! Живи для краси, для сили, для правди, для волі.
Співай, Україно, як рідні ліси, як вітер в широкому полі.
ВЕД 1: Вже закінчується свято і прощатися пора,
ВЕД 2: Ми бажаємо Вітчизні
ДІТИ: Щастя, миру і добра.
ПІСНЯ «УКРАЇНА»
муз. Т.Петриненка
|