Норми та порушення мовленнєвого розвитку

/Files/images/апролдж.jpg

Щоб вчасно помітити мовленнєві порушення у дитини і звернутися до фахівців (логопеда, дефектолога, психолога, невролога, хірурга, сурдолога), дуже важливо знати норми мовленнєвого розвитку.

Етапи розвитку мовлення досить умовні, тому що кожна людина засвоює мову індивідуально, але все ж знання основних особливостей розвитку мовлення дозволяє відмежувати норму від патології.

ЕТАПИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

ВікХарактеристика (в нормі)Можливі порушення мовленнєвого розвитку та їх наслідки
Перші тижні життяКрик, що сигналізує про голод, біль тощо. У перервах між годуваннями дитина спить. Дитина нормально ссе груди (соску). Фізичний розвиток проходить нормально.Постійний нав’язливий крик із захлинанням, що супроводжується порушенням режиму сну, може бути ознакою органічного ураження центральної нервової системи. Такі порушення у годуванні дитини, як: не бере груди, не може смоктати, захлинається, молоко виливається через ніс — можуть свідчитипро органічне ураження нервовоїсистеми (слід негайно звернутися до педіатра та невропатолога).
Кінець 1 — початок 2 місяцяЗосередження на мовленні дорослого (дитина затихає, уважно слухає, часто усміхається).
2 — 3 місяціПошук обличчя того,хто розмовляє.
3 місяціАгукання.
5 — 6 місяцівЛепет.Відсутність або швидке затухання лепету, відсутність мовлення в цілому свідчать про порушенняслуху, інтелекту чи про органічне ураження головного мозку.
≈ 1 рікДитина вимовляє до 10 слів.
1 рік 8 місяців — 2 рокиУ мовленні дитини до 40 слів, з’являються перші речення з двох слів.
2 рокиДитина розуміє значення однини та множини іменників, значення слів зі значенням зменшеності — пестливості.
3 рокиДитина утворює нові слова за допомогою словотвору, з’являються багатослівні речення (3 і більше слів).
4 рокиЗасвоєно всі відмінкові та родові закінчення іменників і прикметників (крім найбільш складних нетипових випадків), дитина може контролювати граматичні помилки в мовленні інших людей. Дитина знає і називає основні кольори та основні збірні поняття.
5 роківУ дитини повністю сформована звуковимова (правильно вимовляє всі звуки, називає та повторює слова різної складової структури).Порушення звуковимови після досягнення дитиною 5 років є патологічними (слід якомога швидше звернутися до логопеда).

/Files/images/мить.jpg

ОРІЄНТОВНІ ТЕРМІНИ ЗАСВОЄННЯ ДІТЬМИ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ

Вік дитини1-2 роки2-3 роки3-5 років5-6 років
Звуки[А], [О],[Е], [П],[Б],[М][І],[И],[У], [Ф],[В], [Т],[Д],[Н], [К],[Г],[Х],[Й][С],[З],[Ц], [Ш],[Ж],[Ч],[ШЧ][Л],[Р]

Що таке норма?

Діти починають оволодівати мовленням із самого народження. Чуючи ласкавий мамин голос, вони вже в 2-3 міс. відповідають гулінням, у 5-6 міс. починають лепетати, а в 8-9 міс. – вимовляють перші прості слова.

До кінця 1 року життя здорова дитина чітко вимовляє більшість нескладних за артикуляцією звуків. Словниковий її запас – 5-20 слів. В період  1,5 – 2 р. дитина починає утворювати свої перші речення, а її словник становить — 100-300 слів.

До 3 року життя словниковий запас збільшується в 3-4 рази. Малюк знає назви предметів, охоче розповідає, де він був і що бачив. Вимовляє всі звуки, крім сонорних [л, р] і шиплячих [ш, ж, ч].

На 4 році життя словниковий запас складає 1500-2000 слів. Дитина може переказати казку, описати враження з прогулянки. Виявляє бажання спілкуватися. Не біда, якщо в цьому віці малюк плутає закінчення і ставить неправильний наголос.

В кінці 5 року життя дитина повинна чітко вимовляти шиплячі і сонорні звуки; підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух та називати звуки в слові; самостійно переказувати казки та оповідання; вести діалоги з ровесниками та старшими людьми; розуміти та використовувати у своєму мовленні фразеологізми тощо.

Причини мовленнєвих порушень у дітей

Мова – це один із основних засобів спілкування з навколишнім світом, це використання голосу для того, щоб висловити свої думки, ідеї. Процес мовлення може здатися легким, але насправді це складний процес, що вимагає часу, нервів, м’язів і контролю. Коли ми говоримо, координуємо багато м’язів різних частин тіла і систем, у тому числі гортані, яка містить голосові зв’язки; зубів, губ, язика, рота і дихальних шляхів.

Здатність розуміти мову і промовляти координується мозком. Таким чином, людина з ураженням головного мозку в результаті нещасного випадку, інсульту чи вродженого дефекту, може мати мовні проблеми.

Деякі люди з дефектами мови, зокрема, порушення артикуляції, можуть мати проблеми зі слухом. Слух може вплинути на те, як людина відтворює звуки.

Найважливішим періодом для нормального розвитку мовлення у дітей є перші три роки життя. Це час, коли мозок стає більш зрілим. Це «критичний період» для розвитку мовлення.

Приблизно в 2-місячному віці дитина починає воркувати, повторювати звуки, що складаються тільки з голосних. У 6 місяців дитина починає комбінувати голосні і приголосні, видавати звуки, це називається «лепетом». До кінця першого року життя більшість дітей здатні сказати кілька простих слів. Здатність говорити підвищується до кінця другого року, коли дитина може об’єднати слова, щоб передати свої побажання.

Чи є закономірності у розвитку мовлення всіх дітей?

Розвиток мовлення у всіх дітей неоднаковий. Більшість дітей народжуються із схильністю до нормального розвитку мовлення. Деякі немовлята — з інвалідністю, яка заважає нормальному розвитку мовлення. Інші діти набувають мовних розладів після народження.

Як дізнатись, що у дитини затримка мовного розвитку ?

Кожна дитина розвивається у своєму власному темпі. Але якщо ваша дитина не говорить так, як більшість дітей того ж віку, то проблема може бути у мовній затримці.

Що викликає затримку мови?

Мовна затримка спостерігається у 10 відсотків дітей. Найбільш частими причинами затримки мови можуть бути такі: втрата слуху, повільний розвиток, розумова відсталість. Батьки повинні знати про те, що є багато можливих причин мовних розладів, у тому числі інфекції, ларингіт, застуди, інфекції верхніх дихальних шляхів, надмірна напруга голосу, старіння, куріння, параліч голосових зв’язок, що знаходяться дуже далеко один від одного, аномальні нарости на голосових зв’язках, ослаблення голосових зв’язок, алергія, рак горла, щитовидної залози і мозку, травми.

Що повинні зробити батьки, які виявили проблеми у мовленні своєї дитини? До кого звернутись, щоб встановити причину розладів?

Зазвичай, батьки або вчителі першими помічають проблеми з мовленням у дитини. Саме батьки повинні знати, що ці порушення можуть призвести до проблем читання, письма та інших форм спілкування.

Якщо Ви помітили, що ваш малюк:

— взагалі не говорить або його мовлення не відповідає віковим нормам;

— не розуміє або погано розуміє Вас, не виконує прості прохання;

— погано сприймає мовлення того, хто до нього звертається, коли не бачить губ мовця або стоїть до нього спиною, Вам потрібно негайно звернутися до спеціалістів, які могли б встановити причину подібних розладів.

Такими спеціалістами є:

— лікар-психіатр, який може виявити порушення у функціонуванні центральної нервової системи, що негативно впливають на формування мовлення дитини;

— лікар-сурдолог або лор, які після обстеження дитини можуть сказати, чи не спричинене порушення мовлення Вашої дитини дефектом слуху;

— дефектолог, який на підставі висновків інших фахівців, а також після спеціального дослідження визначить, чи не є мовленнєвий розлад наслідком інтелектуальної патології, або навпаки, чи розлад мовлення не призведе до затримки у розвитку інших пізнавальних процесів (увага, мислення, пам’ять, сприйняття), після чого визначить методи корекції;

— вчитель-логопед, який на підставі висновків сурдолога, психіатра, невропатолога, а також після спеціального логопедичного обстеження зробить висновок про характер мовленнєвих порушень і визначить способи корекції.

До працівників охорони здоров’я, які можуть допомогти вам і вашій дитині, відносяться такі: отоларинголог, психолог, психотерапевт.

Чим раніше розпочнеться робота з усунення порушень мовлення, тим більше позитивних результатів вдасться досягти.