Заклад дошкільної освіти №4«Вишенька» Старокостянтинівської територіальної громади Ваша дитина не краща і не гірша, вона — інша»
Не можна:
Думати, ваша дитина найкраща та найздібніша. Вона не краща і не більш здібніша ніж у когось іншого. Вона – інша.
Ставитесь до дитини так, як до «Банку» , куди батьки «складають» свою любов і турботу, щоб потім отримати її з відсотками.
Чекати від дитини вдячності за те , що її народили. Вона про це вас не просила.
Використовувати дитину , як засіб досягнення своїх (нехай і гідних – але ж своїх) цілей.
Покладати надію на те, що дитина обов`язково прийме ваші погляди на життєві установки (вони ж генетично передаються).
Ставитись до дитини , як до людини, яку батьки «ліпили», як їм заманеться.
Всю відповідальність за виховання покладати на вчителів чи «бабусь», або на «методичні поради».
Потрібно:
Сприймати дитину такою, яка вона є , щоб у будь-яку хвилину вона була впевнена у вашійй любові .
Намагатися зрозуміти, про що думає, до чого прагне , чому її поведінка є такою, а не іншою.
Підтримувати в дитині переконання , що вона здатна на все,, якщо сама буде впевнена у своїх силах і намагатиметься активно діяти. Особливо це потрібно, якщо дитина від природи сором`язлива і не прагне бути лідером.
Вправи для розвитку голосу
Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, що усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.
«Аня співає пісеньку» А-а-а-а.
«Гуде потяг» У=у-у-у.
«Болить зуб». О-о-о-о.
«Пароплав гуде» И-и-и-и.
«Жабенята посміхаються» І-і-і-і.
«Заблукали в лісі» Ау-ау-ау-ау.
«Малюк плаче» Уа-уа-уа-уа.
«Пісенька водички» С-с-с-с.
«Пісенька комарика» З-з-з-з.
«Пісенька вітру» В-в-в-в.
«Гріємо ручки» Х-х-х-х.
«Стукають підбори» К-к-к-к.
«Граємо на барабані» Д-д-д-д.
«Гусак сичить» , «Кулька сдувається . «Ш-ш-ш-ш.
«Жук дзижить» Ж-ж-ж-ж.
«Зозуля кує» Ку-ку,ку-ку.
«Гусаю» Га-га-га.
«Корова» Му-му-му.
Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом).
Проспівування простої мелодії ( наприклад, «У лісі, лісі темному,де ходить хитрий лис, росла ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки (« м-м-м-м-м)
Вправи для розвитку координації мовлення з рухами
Велике значення для нормалізації темпу і ритму мовлення має виконання спеціальних вправ спрямованих на розвиток координації мовлення з рухами.
«Машина» Бі-бі-бі гуде машина , (ритмічно плескати в долоні)
Не поїду без бензину(ритмічно тупотіти ногами)
«Дощик». Дощик,крап-крап-крап, («вказівним пальцем правої руки стукати по лівій долоні)
Мокрі всі доріжки.
Нам не можна йти гуляти,(«погрозити» вказівним пальчиком)
Ми промочимо ніжки (ритмічно потупати ногами)
«Листочки» Листочки над нами кружляють , (руки підняти вгору, махати кистями рук)
Листочки на землю лягають (присісти)
Вони з височині злетіли, (піднятися і потягнутися на носочках)
Листочки кружляти хотіли (плавні рухи руками праворуч, ліворуч).
Вправи на розвиток мовного дихання
Майже у всіх дітей, що заїкаються порушене мовленнєве дихання. Під час корекційної роботи з усунення заїкання важливо навчити дитину говорити не поспішаючи, на видиху. Тому важливе місце в роботі займуть вправи для розвитку правильного мовного дихання.
«Кулька» Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається як кулька, плечі не піднімати) Видих через вільно відкритий рот,неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А,О,У,И) Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.
«Задуй свічку» Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф» начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики)
«Літак» Покладіть дитині на долонь маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літаю», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих.
«Нюхаємо квіточку» Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти.
«Усі мовчать». Зробить вдих, а видихнути на звук «з», до торкнув вказівним пальцем до губ,неначе попросити тиші.
«Де дзвенить комарик?» Дитина ,сидячи на стільці. Одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з
«Гарячий чай».У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом, а на видиху дує в чашку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить чай.
«Кораблик» Налийте в миску води, покладіть те на воду паперовий кораблик, і запропонуйте дитині « допомогти» кораблику переплисти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, ти далі попливе кораблик.
Консультація вчителя-логопеда для батьків
Слухняний язичок (артикуляційна гімнастика в домашніх умовах шляхом використання ейдетичних завдань)
Серед дітей дошкільного віку найпоширенішою вадою мовленнєвого розвитку є дислалія.
Дислалією називають порушення звуковимови, не пов’язаної з вадами слуху, порушеннями іннервації мовленнєвого апарату чи недоліками розумового розвитку дитини. Основними причинами виникнення дислалії є :
— порушення у будові артикуляційного апарату ( неправильний прикус,порушення у будові щелеп, укорочена під’язикова вуздечка, високе чи вузьке піднебіння, відсутність деяких зубів ) ;
— наслідування ( діти можуть копіювати неправильну звуковимову когось із рідних ) ;
— недоліки слухового сприймання звуків (це порушення не пов’язане зі зниженням гостроти слуху дитини, його причини приховані в недоліках формування уявлень дитини про звуки рідної мови, недостатності слухової уваги та слухового контролю);
— негативні біологічні та соціальні чинники ( до них належать : патологія вагітності матері, вживання під час вагітності алкоголю, тютюну, наркотиків, обмеженість спілкування дитини, педагогічна занедбаність).
Формування правильної звуковимови вимагає великої, клопіткої , системної роботи, неабияких зусиль дитини та уваги й терпіння зі сторони дорослих. Щоб навчилася дитина правильно вимовляти звуки, їй потрібно навчитися здійснювати складні артикуляційні дії, спостерігати за роботою артикуляційного апарату,зосереджувати увагу на окремих моментах артикуляції, знаходити спільне та відмінне в положенні органів мовлення та свідомо керувати рухами активних органів, контролювати їхню роботу.
Вироблення точних, повноцінних рухів і дій, відпрацювання їх, об’єднання простих рухів у складні, відчуття артикуляційної постави – усе це досягається у процесі виконання дітьми спеціальних тренувальних вправ – артикуляційної гімнастики. Успіх роботи багато в чому залежить від застосування різноманітних, цікавих для дітей форм роботи, оскільки під час тривалого виконання одноманітних артикуляційних вправ діти швидко втомлюються, часом втрачають інтерес до занять. Щоб цікаво було дітям займатись, потрібно використовувати різні способи подачі навчального матеріалу, і одним із них є ейдетика. Саме ейдетика розмовляє з дошкільниками їхньою мовою. Вона залучає всі аналізатори дитини : дозволяє побачити,почути,відчути. У дітей розвивається логічне й асоціативне мислення, уява, творчі здібності.
Ознайомимося з деякими ейдетичними прийомами та варіантами їх застосування в домашніх умовах під час виконання артикуляційної гімнастики.
Успішне навчання та розвиток дітей,безперечно, потребує поєднання занять із грою,використання художнього слова, цікавого ілюстративного матеріалу. Дитина, захоплюючись, не помічає, що її навчають, а тому легше і швидше долає труднощі, набуває необхідних навичок і знань. Ігрові прийоми проведення артикуляційної гімнастики знімають у дітей напруження, заохочують їх до наступних корекційних занять, надають упевненості у своїх силах, а спеціально дібрані римовані рядки до кожної вправи виховують у дитини увагу до звукового ладу мови, сприяють розвитку мовленнєвого слуху.
У логопедичній практиці, як відомо, прийнято користуватися певними умовними назвами окремих вправ «Жабки», «Хоботок», тощо, рекомендується використовувати також знайомі дітям картинки-символи із зображенням конкретних предметів, що асоціюються з певними рухами, положеннями органів артикуляційного апарату. Символи- картинки з відображенням певних артикуляційних вправ слугують зоровою опорою.
Як проводити артикуляційну гімнастику в домашніх умовах ?
1) Перед усім пам’ятайте, що саме вчитель-логопед правильно підбере артикуляційні вправи, які потрібні вашій дитині.
2) Дотримуйтесь певної послідовності у їх виконанні – від простих до більш складних.
3)Спочатку вправи виконуйте у повільному темпі,обов’язково перед дзеркалом.
4)Кожне заняття для дитини має бути цікавим.На перших заняттях можна обмежитися і дворазовим виконанням вправи,головне,щоб вона була виконана правильно,якісно. Потім кількість повторень збільшується до 10-15 разів.
5)Коли дитина навчиться виконувати рухи, відчувати положення органів артикуляційного апарату,дзеркало можна прибрати.
6)Для дітей потрібна зорова опора,тому доречно використовувати картки із зображенням артикуляційних вправ та символи-картки.
7)Позитивно налаштуйте дитину на роботу,наприклад, прочитайте веселий віршик, запропонуйте загадку. Покажіть символ-картку,зверніть увагу на зображення , запитайте про яку артикуляційну вправу подумала дитина дивлячись на символ-картку, а вже потім починайте виконання вправ. Наприклад:
1. Артикуляційна вправа «Жабки» ( на символ-картці зображенні жабки). Запитання: «Про яку артикуляційну вправу ти подумав (ла)?». Відповідь дитини. Дитина уважно слухає віршик, пригадує правильне виконання вправи та виконує її. Аналогічна робота проводиться із наступними вправами.
Жабка їсти захотіла,
враз взялась вона
за діло —
наловила аж сім мух,
тому й рада :
рот — до вух!
Рот трохи відкрити. Посміхнутись, губи розтягнути так, щоб було видно верхні зуби. Утримувати таке положення під лічбу 10-15 секунд.
2. Артикуляційна вправа «Хоботок»
В зоопарку ми були,
там великі є слони.
А маленький Раві
привітався з нами.
Хобот свій він витягав,
«Всім привіт!»- немов казав.
Щоб йому відповісти,
Хоботок зроби і ти.
Краще губи витягай,
Раві швидше привітай.
Витягнути губи сильно вперед,напружити, як при вимовлянні звука У.
3. Артикуляційна вправа «Лопаточка»
Широким я язик зроблю,
на нижню губу покладу.
Гарна вийшла і пласка
моя лопатка з язика.
Жаль, така лопатка
не скопає грядки.
Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не дрижав. Утримувати у такому положенні 10-15 секунд.
4. Артикуляційна вправа «Чашечка»
Чашку чарівну я можу зробити,
з глини її не потрібно ліпити.
Вгору широкий язик підіймаю,
старанно в нього краї загинаю.
Соком наповню її чи водою —
чашка чарівна завжди зі мною.
Рот широко відкрити. Широкий язик підняти вгору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати язик у такому положенні 10-15 секунд.
5. Артикуляційна вправа «Коник»
Я на конику скачу :
— Цок-цок-цок!
Хочеш, тебе підвезу?
-Цок-цок-цок!
З вітерцем мій коник мчиться :
-Цок-цок-цок!
Дзвінко стукають копитця:
-Цок-цок-цок!
В’ється коникова грива :
-Цок-цок-цок!
Ой,який же я щасливий!
-Цок-цок-цок!
Присмоктати язик до піднебіння,клацати язиком. Клацати повільно,сильно, тягнучи під’язичну вуздечку. Виконати 10-15 разів.
Цікавинка для батьків
Загальний недорозвиток мовлення – це різні складові мовні розлади, при яких порушено формування всіх компонентів мовної системи, тобто звукової сторони (фонетики) і смислової сторони (лексики, граматики).
Прояви загального недорозвитку мовлення:
— пізній початок мовлення;
— спотворення при вимові слів (пропуск, заміна складів);
— яскраво виражені аграматизми (змішення відмінкових форм, відсутність узгоджень, пропуск сполучників і т.д.);
— порушення звуковимови (всі види);
— порушення ритміко-складової структури слова;
— складнощі в поширенні простих речень і побудови складних.
Причини загального недорозвитку мовлення:
— Негативні чинники в період вагітності і пологів (токсикози, асфіксія родова травма, захворювання ЦНС, куріння та вживання алкоголю під час вагітності);
— Часті хвороби, інфекції та травми до 3-х років;
— Спадкові чинники;
— Зниження слуху;
— Анатомічні особливості щелепо-лицевого апарату;
— Смоктання пальця;
— «Педагогічна занедбаність» — дитина з різних причин не отримує належної уваги до себе.
Батькам треба замислитись, якщо:
1. Після 3-х років дитина не говорить поширеними реченнями;
2. В три роки дитину ніхто, крім мами, не розуміє;
3. В чотири роки маля не вимовляє свистячі та шиплячі звуки (хоч би навіть якийсь один);
4. У п’ять років дитина ще не вимовляє звуки Л та Р.
Це означає, що у дитини є проблеми, які треба подолати з допомогою спеціалістів якомога раніше, щоб вони не стали перепоною для її повноцінного розвитку та успішного навчання.
Не треба сподіватися, що всі недоліки виправляться самі по собі. Ви несете відповідальність за долю своєї дитини. Вам необхідно звернутися до логопеда по допомогу.
Як допомогти своїй дитині:
В будь-якому віці діти активно наслідують мовлення дорослого, тому, якщо ви говорите неправильно, ваш малюк засвоюватиме неправильне мовлення. Щоб цього не сталося, важливо памятати:
— Не можна спотворювати слова, наслідуючи дитячій вимові та «сюсюкати»;
Потрібно: Розмовляти з малям, стежити, щоб ваше мовлення було чітким, виразним, грамотним, простим, ясним;
Не можна допускати, щоб дитина позначала навколишні предмети звуконаслідуванням.
Потрібно: Якщо дитина погано говорить, або ще не говорить зовсім, можна скористатися наступною схемою: не запитуйте і не наполягайте, щоб дитина промовила слово → попрохайте дитину показати на той предмет, який ви називаєте → і тільки потім поясніть «як говорити».
Як сформувати грамотне мовлення:
1. Обовязково виправляйте помилки в мовленні дитини, але робіть це тактично. Якщо ви посмієтеся над дитиною, то образите її, і маля може втратити до вас довіру.
2. Для розвитку мовних здібностей дитини дуже важливо грати з дітьми, разом спостерігати за людьми, тваринами, птахами та ін..
3. Включайте дитину в реальну взаємодію з усіма членами родини. Обов’язково давайте дитині корисні доручення. Дякуйте дитині за допомогу.
4. Для розвитку мовлення дуже важливо не тільки розвивати навички вимови, але й навчити дитину розуміти зміст того, про що говорять. По дорозі або прийшовши додому, обговорюйте з малюком те, як пройшов його день у дитячому садку, ваша спільна прогулянка.
5. Розвивайте дрібну моторику рук дитини за допомогою шнурівки, штрихування, вирізування, ігор з дрібними іграшками.
6. Користуйтесь книгами, картинками – дітям важко сприймати слова, відірвані від зображення.
7. І головне: підтримуйте всі починання малюка, хваліть його навіть за незначні успіхи. Не вимагайте від нього правильної вимови слова відразу.
Повноцінне мовлення – неодмінна умова успішного навчання в школі.
Пам’ятки для батьків, які мають дітей з вадами мовлення:
Памятка 1.
Перша ознака недорозвинення мови в дитини – уповільнений темп розвитку мовлення. Чим раніше батьки, лікар-педіатр, вихователь помітять у дитини симптоми недоліків мовлення, тим ефективнішою буде допомога.
Слід пам’ятати: дитина, яка має проблеми, як ніхто потребує емоційної підтримки і кваліфікованої допомоги.
Рекомендую:
— не вважайте свою дитину хворою, гіршою за її однолітків;
— не карайте її, не насміхайтеся й не дозволяйте іншим принижувати її;
Весь материал — в документе.