Сценарій тематичного дня «Хай в серці кожної дитини живе любов до України!»

Поетично-музична композиція

 

ВЕД 1:   Що то, діти, за країна – неба синього блакить,

На ланах у серпні жито стиглим золотом блищить?

ВЕД 2:   У якій, скажіть, країні клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії, негаразди всіх стихій?

ВЕД 1:   У якій іще країні земля родить так охоче?

Наче пісня солов’їна – мова ніжна і співоча?

ВЕД 2:   Гори є і полонини, є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна невимовної краси!

ВЕД 1:   Люди мудрі, працьовиті у країні тій живуть

На чуже не зазіхають і свого не віддадуть.

ВЕД 2:   Гордо, голосно, дитино, ти назви ім’я країни

У якій разом із нами народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином і, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу, розбудовувать державу.

ВЕД 1:  Отже, зветься ця країна, незалежна і єдина – Наша ненька –

ДІТИ:   Україна!

1:   Вишита колоссям і калиною, вигойдана співом солов’я,

Звешся величаво – Україною, земле зачарована моя!

2:   Нині свято нашого народу, свято України, її роду!

Ще пройти доріг нам слід багато…Свято майбуття, надії свято.

 ПІСНЯ «УКРАЇНСЬКИЙ КОЗАЧОК»

муз. В. Коваленко-Степечевої

 3:   Рідна моя Україно! Земле люба і єдина,

Тут Тарасові стежки, солов’їнії пісні.

Тут калина і верба, тут і радість, і журба,

Ніжне материнське слово і така чудова мова.

4:   Ніби птаха легкокрила, волелюбна і щаслива,

Краю ніжний і святий, я люблю тебе, ти – мій!

ВЕД 2:   Україно величава! Ти для нас – єдиний дім. Тобі – 23, ти – держава,

ДІТИ :   Розквітай на радість всім!

ТАНОК «КАРУСЕЛЬ» («У нашій Україні»)

муз. Н.Май

ВЕД 1:   Непроста історія країни, батьківщини нашої – України.

ВЕД 2:   А що таке, діти, Батьківщина?

5:   Це під віконцем калина, тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі.

6:   Дужі руки у тата, під тополями хата,

Під вербою криниця, в чистім полі пшениця.

7:   Україно, земле рідна, земле сонячна і хлібна, ти навік у нас одна.

8:   Ти, як мати, найрідніша, ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша – наша отча сторона.

ВЕД 1:   Так, діти, Батьківщина – це наш рідний край,

це наша дорога і мила Вітчизна,

це земля, де ми народились і вперше побачили, пізнали світ.

ВЕД 2:   Де почули колискову пісню, рідну мову,

де відчули турботу і ласку.

ВЕД 1:   Кожна людина любить свою Батьківщину,

робить усе для процвітання  рідної держави,

для її слави, свободи і незалежності.

ВЕД 2:   24 серпня 1991 року Верховна Рада урочисто проголосила Акт   Незалежності та про створення самостійної держави – України. І від   кожного з нас залежить її краще майбутнє.

ВЕД 1: 

—  Україна – наша рідна країна, це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Древня легенда розповідає, що на світанку нашої Землі Бог оглядав творіння рук своїх, і, притомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами, була багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив Він зі своїми супутниками – всюди їх зустрічали хлібом і сіллю. Так сподобалася Богові та місцевість, що Він став часто навідуватися зі словами:

—  Рушаймо у край!

—  Кажуть, що з того часу і пішла назва нашої держави – Україна.

—  Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша Батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, вона мужньо пережила найважчі випробування і не скорилась. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.

9:   Всі ми хочемо жити у мирі,

щоб здіймались у вись журавлі

І дитячі хай посмішки щирі

завжди сяють на нашій землі!

10:  Щоб не сліз не було, ані болю,

щоб не чути нещадних гармат,

Щоб на нашу не випало долю

ні страждань, ні воєнних утрат.

11:  Щоб нас сонечко вранці будило,

заколисували солов’ї,

Щоб зростали ми в мирі щасливо

і для нас гомоніли гаї.

 ПІСНЯ « ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ»

муз. Н.Іванюк

ВЕД 1:

—  Наша рідна Україна, наша Батьківщина має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції та неповторні державні символи. Про них послухайте казку.

—  Давним-давно жила одна жінка і було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя. Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.  Першим пішов  старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому корону з трьома промінчиками.

—  За корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я –Тризуб.

—  Середньому сину мати в дорогу подарувала синьо-жовтий одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір і дали йому ім’я – Прапор.

—  А там, де був молодший син, звучала дзвінкоголоса пісня, бо мати подарувала сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн. З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір. Ви, напевно здогадались, діти, що матір – це наша рідна Україна.

( Показує символи)

—  Золотий тризуб – символ влади .В ньому відображена триєдність життя: батько, мати, дитина, які символізують силу, мудрість і любов.

—  Синьо-Жовтий прапор: жовтий колір – колір хліба, життя і сонця; блакитний – колір неба, води і миру.

—  Національний гімн – святкова пісня «Ще не вмерла України» на слова нашого земляка Павла Чубинського, а музику написав композитор Михайло Вербицький.

Трьома промінчиками. Коли звучить «Гімн», усі співають стоячи, тримаючи руку на серці.

«ГІМН» 

муз. М.Вербицького, сл. П.Чубинського

ВЕД 2:   Україна – золота, чарівна сторона. Земле, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть. Слова, що йдуть від серця, найщиріші та найтепліші. Тож давайте складемо колективного вірша про Україну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви будете добирати останнє слово рядка.

Ось небо блакитне і сонце в зеніті! Моя Україна найкраща…( у світі).

Моя Україна – це ліс і озерця, безмежні степи і чарівні…( джерельця).

Красиві пейзажі  і гори високі, маленькі струмочки і ріки…(глибокі)

Міста старовинні і замки прекрасні, великі будови і дуже…(сучасні).

Сади чарівні, мальовничії села, моя Україна – це пісня…(весела).

Це щира, багата, як світ, її мова, крилата, така мелодійна…(чудова).

ЇЇ обереги – верба і калина, найкраща у світі – моя…(Україна).

Вітчизна моя, дорога Україна, для кожного з нас ти у світі…(єдина)

ВЕД 1:   Діти, я принесла вам щось дуже гарне, вишите моєю мамою. Як ви гадаєте, що це?

ДІТИ:    Рушник.

ВЕД 1:   Так, це рушник. Що на ньому вишите?

ДІТИ:    Квіти, що ростуть на нашій землі.

ВЕД 1:   Назвіть квіти, що ростуть у нашому крах, а я поясню, що ця квітка символізує.

ДІТИ:    Чорнобривці

ВЕД 1:   Чорнобривці символізують дитинство, рідну оселю.

ДІТИ:    Барвінок.

ВЕД 1:   Це вірність, вірна любов, пам’ять.

ДІТИ:    Волошки.

ВЕД 1:   Волошки символізують красу, здоров’я, силу.

ДІТИ:    Мак.

ВЕД 1:   Це дівоча врода, щирість.

ДІТИ:    Чебрець.

ВЕД 1:   Чебрець символізує рідний край.

ВЕД 2:  Молодці, діти, знаєте, які квіти ростуть на нашій землі. Знаєте, що земля наша зветься Україною. То ми з вами хто?

ДІТИ:    Українці.

12:   Я – син України, з козацького роду.

13:   І я українкою змалку зовуся. І цим я пишаюся й щиро горджуся.

14:   Всі ми – дути українські, хлопчики й дівчатка,

Хоч іще не дуже сильні, та душа завзята.

ВЕД 2:  Так, ми українці. А чи знаєте ви, які риси характеру притаманні українцям? Пропоную стати у коло, передавати ось цей віночок з рук у руки і називати риси наших співвітчизників.

 ГРА «ЯКІ МИ?»

ДІТИ:    (добрі, розумні, привітні, щирі, веселі, культурні, виховані, усміхнені, сильні, дужі, завзяті, працьовиті, співучі, щедрі, гостинні, чепурні,).

ВЕД 1:   Хочу перевірити чи знаєте ви, діти, чим багата наша країна. Я буду промовляти слова і, якщо назване є в Україні, ви плескаєте в долоні, а якщо немає —  тупочете ногами. ( річки, гори, моря,  пшеничні поля, океан, ліси, пустеля, міста, села, джунглі, квіти, родючий грунт).

ВЕД 2:   У кожного народу є свої страви, є вони і в українців. А ви знаєте, які?

 ГРА «ЛОЖКУ ПЕРЕДАЙ – СТРАВУ УКРАЇНСЬКУ НАЗИВАЙ»

ДІТИ:   «Українські ми малята, будемо страви називати» (борщ, вареники, пампушки, галушки, сало, гречаники, капусняк, куліш, голубці)

ВЕД 1:   Малята, а чи можна за ім’ям дізнатися, українці ви чи ні?

ДІТИ:    Можна.

ВЕД 1: Так, українські імена відрізняються від імен людей інших країн. Наприклад, в Америці хлопчика називають Джон, в Росії – Ваня, а в Україні – Іванко. А ви знаєте, якими іменами називають дітей в Україні?

 ГРА «НАЗВИ  ІМ’Я» (з м’ячем)

Жан-Іван, Майкл — Михайло, Ніколя – Микола, Пітер – Петро, Ханна –Ганна, Стів – Степан, Джон – Іван, Хелен – Олена, Анна – Ганна, Аксінья – Оксана, П’єр – Петро.

ВЕД 2:  Сьогодні, діти, ми говорили про нашу країну, про нашу рідну Україну.

Кожен з нас бажає нашій країні миру, процвітання, добробуту.

Покладіть праву долоньку до серця, відчуйте, що воно говорить?

15:  Я все люблю в своїм краю: криницю, звідки воду п’ю,

Та повні гомону ліси, та дзвони срібної роси.

16:  Я все люблю в своїм краю: ось під веселкою стою,

Ось дощ веселий напоїв тужавий колос рідних нив.

17:  Я все люблю в своїм краю: найбільше – матінку свою,

І ще ласкаву, радісну, єдину…

Люблю, як сонце, Батьківщину.

18:  Люблю тебе я, мила Україно!

І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я буду вчитись в школі на відмінно,

щоб мною ти пишатися могла.

19:  Люблю твої ліси, струмки, джерельця і все – усе, що є в моїм краю!

Тепло долонь, і розуму, і серця я Україні милій віддаю!

ВЕД 1:    У нас сьогодні гарне світо – 23 роки країні нашій,

—  Незалежній, новій, вільній, мальовничій Україні!

—  Незалежність країни дає можливість кожному із нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ви, діти, — майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, поважайте свій народ і його мелодійну мову, бережіть волю і незалежність України. Шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими.

ВЕД 2:   Хай з кожним днем міцніє Україна, своє коріння, діти, бережіть.

Нехай у серці кожної дитини про Україну пісня зазвучить.

 ТАНЦЮВАЛЬНЯ КОМПОЗИЦІЯ «МОЯ УКРАЇНА»

муз. Ніколо Петраша (у виконанні Н.Бучинської)

20:  Живи, Україно! Живи для краси, для сили, для правди, для волі.

Співай, Україно, як рідні ліси, як вітер в широкому полі.

ВЕД 1:   Вже закінчується свято і прощатися пора,

ВЕД 2:   Ми бажаємо Вітчизні

ДІТИ:    Щастя, миру і добра.

ПІСНЯ «УКРАЇНА»

муз. Т.Петриненка